Стислий переказ, виклад змісту

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

І

Золота осінь… Рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен, і тільки берізка білявим станом своїм кокетує. Запізнілі журавлі кличуть “кру-кру”. У цю пору заєць уже має гарне хутро.

Набиваються набої крупним шротом, витягаються теплі штани й піджак, мастяться грубіші чоботи, деруться на онучі теплі підштаники… Коли в качачому полюванні більшу вагу мали помідори й огірки, то тут їх заміняють сало й ковбаса. Незмінною залишається стопка. З неї, при певному досвіді, дуже добре оглядати обрій; коли дивитись крізь дно, — місцевість рельєфнішає.

Вдома прощаєшся на 2-3 дні. Ледве не забуваєш рушницю, котрою вдома хтось стола підпер, бо ніжка поламалась… Наказуєте перед дорогою дружині дізнатися, як зайця салом шпигувати. Обіцяєте привезти 5 зайців і їдете.

ІІ

Полюють зайців в основному трьома способами: з підйому, з-під собак-гончаків і на засідах.

З підйому можна полювати одному й колективом. Ідеш собі один і “витоптуєш” зайця, який, як відомо, вдень лежить і відпочиває… Коли полюєте компанією, тобто колективом, краще йти такою ніби дугою, щоб фланги були спереду від центра. Заєць як вискочить, приміром, в центрі, то вже йому, інакше як на сковорідку, бігти нема куди. Коли йдете один, то один промазуєте, коли йдете колективом, то промазуєте колективом.

Дуже цікаво полювати зайців з собаками-гончаками. Коли такі собаки є, їх пускають у лісок чи в байрак, вони біжать, підіймають зайця і “голосом” його гонять. Ви стаєте на путі і стріляєте. Та краса заячих ловів з гончаками не тільки у вашому промахові… Голоси собак утворюють оригінальний оркестр. Стоїш, слухаєш і мажеш, мажеш, мажеш…

На засіди ви виходите, коли вже добре стемніє… Виходите в великому дубленому кожусі. Хазяїн вас питає: “Може б, і свитку ще надягли?” Засідаєте біля величезного колгоспного ожереду соломи… Ніч темна, бадьора. Щільно закутуєтесь у кожуха… Замислюєтесь… Мимоволі із грудей: “Ой, зійди, зійди, ясен місяцю…” А зранку раптом над вухом: “Доброго ранку! Заснули?!” Ще й рушниця десь пропала…

ІІІ

Додому ви все-таки зайця привезли. “А де ж рушниця?” – питається посемейство. Кажете, що в майстра. Увечері ви їсте нашпигованого салом зайця. За столом урочисто: перший в цьому сезоні заєць. Трапезу ділить з вами і ваш вірний по полюванню товариш. Після вечері товариш просить віддати йому завтра те, що на зайця вам позичив.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *