Стислий переказ, виклад змісту

Сусідка моя — чарівниця —

годувала надвечір родзинками

у клітці золоту Жар-Птицю

з очима-намистинками.

І як воно трапилось — хто його зна,

та тільки дверцят не замкнула вона.

Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця.

1 враз освітилась казково столиця.

Дорослим і дітям

яснішали лиця:

“Як хороше жити

під сонцем Жар-Птиці!”

І тільки ота трьохсотлітня ґава,

яка себе називала Павою

(старезна, без ока, та ще й кульгава),

знайшла Жар-Птицю

непристойно яскравою.

Зчинила люту стрекотняву:

— Вона яскра-яскра-яскра-а-ва!

Ганьба! Таку нескромну птицю

тримать годиться

тільки в клітці! —

Вже третій день нема Жар-Птиці.

І людям посмутніли лиця.

О, не сумуйте! її нема,

бо — розумієте? — зима.

Жар-Птиця ж — птаха екзотична,

південна, до снігів незвична.

Ну, от і простудилась трішки.

Лежить вона терпляче в ліжку,

п’є молоко, клює родзинки,

чита “Барвінок” і “Мурзилку”.

Пішли на лад у неї справи.

І скоро знов злетить вона

на злість лихим, кульгавим ґавам,

на новорічну радість нам!


Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Хто не мріє про свою Жар-Птицю, яка б осявала життя, виконувала бажання! Така птиця була у сусідки в клітці. І ось раптом вирвалася на волю. Тепер вона засяяла всім! І тільки гава була незадоволена, адже нею ніхто так не захоплювався, не милувався. Тому вона осудливо заявила, що Жар-Птиця “непристойно яскрава”. А далі йде фантастично-гумористична картинка: Жар-Птиця, ніби звичайна дитина, застудилася й лікується, як це роблять люди. І буде приносити всім радість “на злість лихим, кульгавим гвам”! “Дуже добре, коли в житті є місце яскравим особистостям, фантазії та мрії”, — говорить своєю поезією “Жар-Птиця” І. Жиленко.

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *