Стислий переказ, виклад змісту

1. Стежечка

Ходім зі мною стежечко

обережно

не зачепися за камінець

переступи соломку

і під спориш не ховайся

все одно бачу

а там

за городом

ого як ти виросла

сама біжиш

через струмок перескакуєш

батіжком по пилюці цвяхаєш

за суницею збочуєш

топчеш горох при дорозі

коли б глянути

стежко

он з тої гори

на всенький світ

тільки не поспішай

така верчена ти як дзиґа

але ж світ красний

голова крутиться

4.Блискавка

пливе собі королева

королева темряви

у дзеркало

а темно

зблисне

на мить

світлом

зазирне

хто на світі найгарніший

ви ваша темність

відкаже дзеркало

похапцем

заспокоїться королева

на часину

сказано писана красуня

8. Веселка

надягла веселка

стрічок стрічок

як у свято взяла

коромисло (1)

і пішла до річки

дорогою перестрів її

князенко Соняшник

із золотим черевичком

в руці

поміряла веселка

якраз на ніжку

от вони й побралися

10. Криничка

сплю глибоко-глибоко

а ще глибше

мати моя підземна

я їй про зорі розповідаю

а вона про коріння дуба

я їй про хмаринку

а вона студеним молоком

мене поїть

я їй про метелика

а вона

з водяного царства

русалку приводить

а оце

весняна калина

не хоче забрати з мене

свою подобу

тільки сонце

п’є та п’є

калинову воду

через золоті соломинки

15. Дим

втік дим від вогнища

просто у синіх джинсах

розпатланий

та й подався у мандри

тільки спечену картоплину

прихопив

по дорозі до міста

сів у трамвай

принюхується

зітхнула кондуктор

— осінь мені запахла

залоскотало водієві в носі

повернув трамвай

і гайнув у гай

я не в той трамвай сів

подумав дим

і через вікно

вистрибнув

(1) Коромисло — дерев’яна вигнута палиця з гачками на кінцях, якою на плечах відра з водою.


Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):(до всіх віршів зі збірки “Дивосвіт” І. Калинця).

Хто не бачив стежки, кринички, блискавки чи диму? Звичайні явища, поняття. Але поет І. Калинець побачив у них незвичайне, оживив їх. І це не якась фантастика, а багата уява, поєднана з тонкою спостережливістю, оригінальним світобаченням. І ось уже не ти йдеш у красний світ стежкою, а вона тебе веде, пустотливо забігаючи на узбіччя за суничкою; блискавка — королева ночі, що ніяк не заспокоїться, поки її не назвуть найгарнішою “вашою темністю”; веселка воду бере з річки й зустрічається з князенком Соняшником, дим — розпатланий, у синіх джинсах, мандрує містом, розносячи лоскотливий запах осені.

Поезії написані вільним, неримованим віршем, але читаються легко, містять у собі чарівну приховану музику слова й думки.

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *