Стислий переказ, виклад змісту скорочено
Цитата:
Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.
А мачуха почала її лаяти і нарешті сказала:
— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.
Пішла бідна дівчина до криниці і з великого жалю й страху стрибнула в криницю та й знепритомніла. Коли ж опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці.
Переказ:
Дівчина набрела на піч, якій допомогла, витягнувши спечений хліб, допомогла яблуні, з якої струсила всі стиглі яблука, що обтяжували їй гілки, а також пішла у найми до старої з великими зубами, яку звали пані Метелиця.
Цитата:
— Залишайся в мене, — запропонувала вона дівчині, — і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й добре тобі буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.
Переказ:
Добре було дівчині у Метелиці, але вона засумувала за рідним краєм, захотіла повернутися додому.
І коли звернулася до пані Метелиці, та їй відповіла:
Цитата:
— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я саме тебе виведу нагору.
Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж доки вся вона вкрилася ним.
— Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.
Тоді брама зачинилась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати. Коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.
Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.
Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою.
Переказ:
Як і пасербиці, їй зустрілась і піч, і яблуня, але ледащиця їм не допомогла, бо її цікавила лише пані Метелиця.
Цитата:
Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.
Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.
А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.
І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:
Кукуріку, кукуріку!
Наша ледащиця йде,
що брудна буде довіку!
Смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.
Коментар
“Пані Метелиця” — казка, яка яскраво відображає народне ставлення до праці, поваги до старших, поціновування передовсім духовних і моральних цінностей. “Мандрівний” сюжет, наявний у казках різних народів, зустрічається і в цій казці: як часто буває у народних казках, конфлікт казки “Пані Метелиця” полягає у протиставленні героїв — пасербиці, гарної та роботящої, і рідної доньки удови, гидкої та лінивої.